Ірина Макаровська

Я про Ісландію цілу приказку придумала. Всім тепер її кажу і бажаю всім туди потрапити. Є такий вислів: «Побачити Париж і померти». То неправильно. Правильно: «Побачити Ісландію і ожити!» Моя мандрівка до Ісландії мене просто оживила. Я справді захотіла жити далі, та ще й весело. Один з епізодів, який мене дуже надихнув там, —  вербові котики на вулкані. Таке страшне, мале, криве, зачухане деревце і такі великі і гарні котики на ньому. Верба, незважаючи ні на що, живе та ще й цвіте. Мене це дуже вразило!

   Леся Васьківська

Ісландія — це країна контрастів, До вітру звикаєш через день-два, а потім дивуєшся, де він подівся, а велич природи тебе заставляє губити щелепу майже через кожен кілометр. Ми таки бачили полярне сяйво))). Величезне ДЯКУЮ Любомирі та Михайлу за все — за вашу гостинність, за цікаві розповіді, за екскурсії і розповіді про місцевий колорит )Ви зробили за цей тиждень щасливішими, як мінімум, чотирьох людей)))

Андрій Кісик

Ісландія... Тут можна навіть написати, що життя ділиться на: до того, як ти побачив цю країну, і після. Унікальна природа, де краєвид кардинально змінюється чи не кожних 15 хв. Складається враження, що ти у кіно, де режисер зробив вдалу нарізку найкращих кадрів. Перечисляти красиві місця марно, бо не вистачить ні часу, ні сил, ні обмежень фейсбуку)))  Окремо дякую Любомирі та Михайлові. І до зустрічі, Ісландіє, бо я обов' язково повернусь, щоб пережити тебе знову...

Марія Бнрлінська

Найкосмічніша країна. Треба брати і їхати. Дуже рекомендую. Любомира та Михайло — гостинні і дуже людяні українці. Рекомендую їх ще більше, ніж Ісландію)
Ісландія, моя любов. Місце на планеті з іншої планети.

Євген Ярило

Це як знайти скарб... і країна, яку описати складно. Треба побачити 😍
Вода.... це скарб який неможливо недооцінювати! Потужна енергія руху і життя.... солодка як... ну у всіх свої вподобання 😉 ... чарівна Ісландія.

Юлія Паєвська

… Тепер, окрім крові, попелу, посмішок побратимів, горя втрат і буднів війни, в моїх спогадах і снах часто яскравим променем сяє неймовірне сонце Ісландії, в ритмі мого серця я чую прибій суворого і чистого океану, мою душу зігрівають тепло і любов тих, що нас приймали в Ісландії, і щирість посестер, з якими ми мандрували загадковою і такою рідною для мене країною. Якби не ця подорож, мені було би важко усвідомити, як змінилось за роки війни моє сприйняття всесвіту, моє ставлення до оточення і до людей навколо. Льодовики Ісландії розтопили кригу в моїй душі. Я бачу, що окрім війни, у світі існує гармонія спокою. Нехай ця гармонія лишиться зі мною під обстрілами.